авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М.

ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕМЕНТІВ ФАЦИЛІТАТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

У традиційній системі навчання студентів заочної форми навчання, на жаль, існує перепона, яку досить важко подолати в умовах існуючого інформативно-репродуктивного навчального процесу. Сутність цієї перепони полягає у мінімальному особистому контакті викладача та студента. Крім того, традиційна форма організації роботи студентів заочної форми навчання та проведення підсумкового контролю знань (складання іспитів, захист курсових робіт, контрольних робіт, рефератів) фактично не передбачає можливості оцінки спроможності студента щодо систематизації знань, можливості швидкого пошуку рішення на проблемне питання і т.п. Все це стимулює до пошуку таких форм роботиякі б надавали авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. змогу в рамках існуючої системи організації навчального у більш раціонально використовувати час на проведення підсумкового контролю успішності студентів заочної форми навчання. На сьогоднішній день існує досить широке коло нетрадиційних форм проведення підсумкового контролю успішності студентів.

Взагалі, вважається, що нетрадиційні форми проведення підсумкового контролю успішності студентів повинні:

· сприяти формуванню професійної позиції майбутніх фахівців;

· орієнтувати студента на широке перенесення знань в нові ситуації;

· сприяти розвитку професіональної мотивації; · створювати умови для рефлексії та здійснення самоконтролю та самооцінки. Виділяють наступні форми нетрадиційного проведення підсумкового контролю успішності студентів: іспит з елементами дидахографії, іспит – дискусія, іспит «за круглим столом», виїзний іспит, колективний іспит, трирівневий авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. іспит та деякі інші. Сутність іспиту з елементами дидахографії полягає в тому, що студентам надається можливість при підготовці до відповіді користуватися різними підручниками та навчальними посібниками з навчальної дисципліни. Організація підсумкового контролю навчальної успішності студентів за методикою іспиту за «круглим столом», який по суті є різновидом іспиту – дискусії передбачає роботу в групі. Виїзний іспит, як правило, проводиться в організації або на підприємстві. В іспиті беруть участь окрім викладача ще й фахівці, які там працюють. У процесі проведення колективного іспиту перевіряється уміння вирішувати професійну задачу при організації колективної творчої діяльності студентів. Проведення іспиту за трирівневою методикою надає можливість кожному студенту продемонструвати систему підготовки авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М., показати вміння вирішувати поставлені йому запитання, використовуючи при цьому отриманні теоретичні знання та демонструючи креативні здатності (рівень базових знань, питання проблемного характеру, творче завдання).

Але за наявності різноманітних форм проведення підсумкового контролю успішності студентів не вивченими залишаються запитання аналізу шляхів найбільш раціонального використання часу, відведеного на проведення підсумкового контролю успішності студентів та впливу феномену фацилітації при проведенні нетрадиційних форм підсумкового контролю навчальної успішності студентів. Метою статті є теоретичний аналіз впливу феномену фацилітації під час проведення нетрадиційних форм підсумкового контролю навчальної успішності студентів заочної форми навчання та формулювання загальних рекомендацій щодо використання елементів фацилітативної взаємодії між викладачем та студентами під авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. час проведення підсумкового контролю. Сутність феномену фацилітації полягає в підвищенні ефективності діяльності особистості за умов її функціонування в присутності інших людей, які в свідомості суб’єкта виступають у ролі або простого спостерігача, або такого, що конкурує з ним індивіда або індивідів. Термін «соціальна фацилітація» вперше було введено Р.Зайонцем, що надало імпульсу цілому напрямку соціально-психологічних досліджень [1]. Термін “фацилітація__・j_” в психолого-педагогічну теорію і практику ввів американський психотерапевт і педагог К.Роджерс. Феномен фацилітації розглядали в своїх працях А.Маслоу, Р.Мей, Д.Б’юджентал, В.С.Соловйов, С.Л.Братченко та ін. Фацилітативна взаємодія авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. представляє собою суб’єктно-суб’єктний зв’язок, який виникає в процесі сумісної діяльності та спілкування викладача та студента [2]. Фацилітація розглядається як не директивна форма педагогічного впливу, де студент, як і викладач, є саморегулюючою особистістю, і тому результат як педагогічної, так і навчальної діяльності залежить від взаємодії обох суб’єктів [4]. Різні методики проведення підсумкового контролю успішності студентів можуть тією або іншою мірою сприяти максимальному розкриттю потенційних можливостей фацилітативної взаємодії між викладачем та студентами, а можуть і не надавати такої можливості. До цієї групи належать такі форми проведення іспиту як виїзний та трирівневий іспит. Хоча можливості щодо організації таких форм підсумкового авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. контролю навчальної діяльності студентів носять дискусійний характер. Це зумовлено тим, що рекомендації щодо проведення таких форм іспиту носять переважно характер рекомендацій щодо місця проведення контролю (виїзний іспит), або певної організації завдань для проведення контролю (трирівневий іспит).



Досить детально методика проведення підсумкового контролю навчальної діяльності студентів для такої форми проведення іспиту, як іспит за «круглим столом» опрацьована В.А.Болтяном [3].

Узагальнення набутого досвіду та описаних методик дозволяє сформулювати загальну методику проведення підсумкового контролю успішності студентів заочної форми навчання, сприятливу для реалізації феномену фацилітації у навчальній групі студентів. Проведення підсумкового контролю складається з чотирьох етапів:

1. Формування групи. 2. Підготовка до відповіді. 3. Робота авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. з групою. 4. Підбиття підсумків контролю навчальної успішності. Деталізуємо зміст перелічених етапів

Формування групи. Слід зазначити, що склад груп формується завчасно, до початку проведення іспиту. Не бажано формувати групи чисельністю більше ніж 15 осіб у зв’язку з тим, що збільшення кількості студентів у групі приводить до зниження динаміки роботи, швидкої втомлюваності та зниження активності.

Підготовка до відповіді. Студенти, які прибули на іспит отримують білети за класичною формою. Слід зазначити, що викладачу бажано сформувати завдання в білетах таким чином, щоб максимально охопити в групі весь навчальний матеріал. У зв’язку з тим, що викладач вільний на час підготовки, він має змогу перш авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. за все визначитися з послідовністю відповідей, при цьому бажано встановити таку послідовність відповідей, яка б відповідала логіці вивчення навчальної дисципліни.

Робота з групою. Після закінчення підготовки викладач нагадує порядок роботи, визначає час на кожну окрему відповідь і починається робота. Відведення певного часу на відповідь стимулює студента говорити по суті питання. Перед початком роботи викладач обов’язково нагадує студентам, що під час роботи враховується, крім відповідей кожне задане по суті запитання, кожне доповнення, кожне зауваження. Після закінчення відповіді викладач надає можливість поставити запитання тому, хто доповідав. При цьому сам контролює і корегує час на роботи з запитаннями. Процедура обговорення кожного авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. запитання-відповіді, додатки до відповіді сприяють виявленню здатностей студентів щодо формування логічних висловлювань, можливості творчо користуватися набутими знаннями. Роль викладача на етапі роботи з групою полягає в тому, що він стимулює активність студентів, коректно регулює регламентований на відповіді час, запобігає формуванню негативного настрою студента у тому випадку, якщо відповідь була слабкою, а доповнень дуже багато. Досягти цього можливо у тому випадку, якщо надати студенту, який відповідає можливості доповнення своєї відповіді після кожного доповнення з боку групи. Саме під це час такого «самодоповнення» досягається максимальний фацилітативний ефект. Під час такої організації роботи здійснюється як повторення так і навчання за розглянутою навчальною авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. дисципліною. Підбиття підсумків контролю навчальної успішності. Кожному студенту групи після закінчення роботи оголошується оцінки за відповіді на кожне своє запитання, кількість та якість сформульованих запитань, зроблених доповнень, участь у обговоренні та підсумкова оцінка. Як правило, після такої роботи оцінки об’єктивні, беззаперечні і невербально підтримуються усіма студентами групи. Таким чином, використання елементів фацилітативної взаємодії під час проведення підсумкового контролю успішності студентів заочної форми навчання дозволяє: · Збільшити робочий контакт викладача та студента на 4-5 годин;

· Значно активізувати навчальну діяльність студента: робота в групі представляє собою активний процес навчання як за навчальною дисципліною, так і за самооцінкою та переоцінкою авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М. співкурсників; · Раціональніше використовувати навчальний час: під час роботи проходить навчання мистецтву публічного виступу та формуються навички роботи в колективі студентів, що вкрай важко досягається в умовах заочної форми навчання; · Більш ефективно реалізувати принцип навчання в групі і через групу: навіть пасивні учасники іспиту становляться, у гіршому випадку, слухачами оглядової лекції за навчальною дисципліною; Усе зазначене дозволяє стверджувати, що за умов використання елементів фацилітативної взаємодії під час проведення підсумкового контролю успішності студентів заочної форми навчання іспит перестає бути лише формою підсумкового контролю знань студентів, а набуває ознак активного процесу навчання та виховання.

Література

1. Степанов С.С.Популярная психологическая энциклопедия. – М.: Эксмо авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М., 2005. – 621 с.

2. Близнюкова О.М.Формування фасилітативних навичок як умова підвищення професійної компетентності майбутніх учителів // Науковий вісник Миколаївського державного університету: Зб. наукових праць. – Випуск 21: Серія «Психологічні _______науки». – Т. 1. – Миколаїв: МДУ ім. В.О. Сухомлинського, 2008. – 234 с.

3. Болтян В.А.Методические рекомендации по проведению контроля успеваемости студентов методом фацилитативно-рейтингового круга. Режим доступу : http://www.boltyan.ru/ lib_va/nayka/onissled/0012_1.html

4. Лернер П. С.Фацилитация – групповая продуктивная познавательная деятельность учащихся. В сб.: Инновации в общеобразовательной школе. Методы обучения. Сборник научных трудов / Под ред. А. В. Хуторского. – М.: ГНУ ИСМО РАО, 2006. – С. 143-149.__


documentasegirx.html
documentasegqcf.html
documentasegxmn.html
documentasehewv.html
documentasehmhd.html
Документ авленко М. А., Руденко В. М., Усачов О. М.